Нова інтерпретація класики на український лад
Донецький академічний обласний драматичний театр, який нині базується в Маріуполі, представив глядачам нову виставу під назвою “Віднесені вітром”. Це сучасна українська адаптація всесвітньо відомого роману Маргарет Мітчелл, де події переносяться в реалії десятого року війни в Україні. Прем’єра відбулася влітку 2024 року в Ужгороді і вже змогла привернути увагу багатьох театралів по країні.
У центрі сюжету – історія Христини Бортко, яка є своєрідною алюзією на легендарну Скарлет О’Хару. Через призму її життя, переживань та рішень авторка пʼєси Людмила Тимошенко торкається болючих тем війни, втрат та любові. Все це режисер Ігор Матіїв та команда театру передають засобами драми, створюючи виставу тривалістю годину двадцять хвилин, яка тримає глядача у напрузі з першої до останньої хвилини.
Креативні рішення та сильна команда
Незвичайним є і підхід до візуальної складової постановки. Художник Олег Татаринов створив декорації та костюми виключно з паперу, що стало художнім символом крихкості й хиткості буденного життя під час війни. Основою вистави є драма в одній дії, що обмежує її вікову аудиторію до 18+ через свою емоційну напругу та глибину тематики.
У постановці задіяно практично весь акторський склад театру. Катерина Поллетаєва в ролі Христини та Андрій Байдак у ролі Олекси створили сильний дует, який надає історії особливого емоційного забарвлення. Крім того, на сцені можна побачити таких акторів, як Олена Біла, Марія Борчук, Віра Лебединська та Олег Власов, які додають виставі ще більшої багатогранності.
Театр як форма допомоги
“Віднесені вітром” – це не лише мистецька подія, але й важливий благодійний проєкт. Всі виручені кошти театр спрямовує на збір “Theatrical Ramstein-1”, метою якого є придбання дронів-камікадзе для підрозділів, що захищають Донецький напрямок. Вистава вже тріумфально пройшла у семи містах України, а наприкінці грудня глядачі Ужгорода знову матимуть нагоду побачити цю постановку на сцені Закарпатського академічного обласного театру ляльок “Бавка”.
У період, коли культура та війна в Україні нерозривно переплітаються, “Віднесені вітром” стає не просто твором мистецтва, а гучним висловом театру як живого свідкатого часу. Це історія про втрати, боротьбу та надію, яка знову і знову переконує у тому, що навіть у найважчі часи є місце для творчості та людяності.